Проходить день, повзе тихенько час,
Хоч не швидкий, та зближує він нас!
Ми не разом. Це муки і тривога,
Та це благословіння є від Бога.
Бо лиш на відстані ми чітко пізнаєм,
Що істинна любов між нами є!
Вона збагачує. Дарує сили...
Ти в серці, ти зі мною, милий...
Не легко так, і в пошуках душа,
Вона тобі на зустріч поспіша:
Тримайся – попереду насолода!
Врятує нас духовна врода.
Цінуй, цінуй, коханий, кожну мить,
Коли самотнє серце заболить,
Щоб потім все життя охороняти
Любов! вона як камінь має стати.
Ця витримка між нами – є урок,
Що нам подарував великий Бог!
Щоб дати нам востаннє зрозуміти:
Любов – це те, чим треба дорожити!
Ще трішки. Не сумуй, бо час мина.
А вірність нам від Господа дана,
І я , і ти – ми будемо щасливі!
Не забувай! Веселка завжди після зливи!
23.10.04.
Алина Бабыч,
Киев, Украина
"Господь - крепость моя и щит мой; на Него уповало сердце мое, и Он помог мне, и возрадовалось сердце мое; и я прославлю Его песнию моею" (псалом 27:7.) e-mail автора:alya_babich@ukr.net
Прочитано 9283 раза. Голосов 4. Средняя оценка: 4,75
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Всадник мчится . - Николай Зимин Суд за жестокосердие и нераскаянность ждёт всех,кто обманывается в сердце своём,что он без греха и порока..И это время при дверях.Быть бы нам всем не спящими,а бодрствующими.Думающими о небесном ,а не о земном.Спасение мы получаем через дела веры,чтобы никто не смог похвалиться,как фарисеи,своей праведностью.И это очень справедливо,учитывая лукавое сердце человеческое!Н.Зимин.
Только знаю, все случится
Очень скоро,друг ты мой.
В белом всадник вновь промчится
Над уснувшею землей...
Только все это случится
Очень скоро,друг ты мой.
В белом,белый всадник мчится
Над уснувшею землей...
